Алина Голубенко
о себе

Моя осінь

У словнику “Ожегова” осінь визначається як “время года, следующее за летом и предшествующее зиме”. Якщо розглядати поняття логічно, то докопування до суті, що ж таке осінь, дійшло б замкненого кола. Потрібно було б пояснювати, що таке літо, зима. А будується тлумачення за тією ж схемою. Проте на відміну від сухого язика логіки, мова художня дає можливість мислити образно, чуттєво передати всі барви поняття “осінь”. Тому для легшого сприйняття введу два образи: океан – наше життя, і корабель – це ми з вами.

Щороку наш корабель зупиняється в чотирьох гаванях. Кожна з них по-своєму збагачує, надає певний потенціал для руху вперед – до омріяної мети.

Із запасом енергії та позитиву корабель зупиняється у філософській гавані. Я б назвала її – переосмисленням, підсумком надбань року. Спокійна і затишна. Від неї віє романтикою, легким свіжим вітерцем. Надзвичайно мальовнича. Творча. Продуктивна. Дає можливість довести до розуму всі справи і підготувати підґрунтя для наступного ривку до звершень.

Рушаючи далі, холодним, підмерзлим океаном, корабель повільно, але впевнено долає перешкоди. Зупиняючись, він підкреслює межу, аналізує і будує план до наступної подорожі.

А ця подорож повна натхнення, ініціатив, гострих і доречних ідей. Хвилі, які захоплюють океан, тормошать наш корабель. Це пробуджує до рішучих дій, спонукає ризикувати, і досягати певної мети. У гавані корабель знаходить бонус – самореалізація та втілення прихованого потенціалу.

Наступна дорога – задоволення. Є можливість розпоряджатися своїм часом, користуватися здобутим протягом попередніх подорожей. Момент енергії, позитиву і щастя.

Взагалі ж пори року можна також порівняти з американськими гірками. Спершу розганяєшся з величезною силою та швидкістю. Потім рух уповільнюється, адреналін відходить від серця, ми робимо передих. Аж раптом знову все починається спочатку. Проте з кожним колом ти більше звикаєш до цього ритму. Так і в житті. Змінюються місяці, проте ми працюємо, навчаємося, прагнемо досягати своєї мети, досягаємо і будуємо нові плани. Зміна у природі не сильно впливає на нас. А якщо і впливає, ми не даємо волю поганому настрою, беремо себе в руки, бо рухатися вперед все одно потрібно.